Порох - багатокомпонентна тверда вибухова суміш, здатна до закономірного горіння рівнобіжними шарами без доступу кисню ззовні з утворенням головним чином газоподібних продуктів, використовуваних для метання снарядів, руху ракет і в інших цілях. Горіння рівнобіжними шарами, що не переходить у вибух, обумовлюється передачею тепла від шару до шару і досягається виготовленням досить монолітних порохових елементів, позбавлених тріщин. Оскільки можливість проникнення продуктів горіння усередину речовини виключена, горіння пороху стійке при великих зовнішніх тисках. Горіння рівнобіжними шарами дозволяє регулювати швидкість газоутворення. Газоутворення пороху залежить від величини поверхні заряду і швидкості його горіння.

Величина поверхні порохових елементів визначається їхньою формою, геометричними розмірами і може в процесі горіння збільшуватися або зменшуватися. Таке горіння називається відповідно прогресивним або дегресивним. Для одержання постійної швидкості газоутворення або її змін по визначеному закону окремі ділянки зарядів (наприклад, ракетних) покривають шаром непальних матеріалів (бронюванням). Швидкість горіння пороху залежить від їхнього складу, початкової температури і тиску .

Димний порох — механічна суміш сірки, калієвої або натрієвої селітри та деревного (вільхового) вугілля представляє собою зерна одноманітного чорного або сірого кольору з слабко блискучою поверхнею.

Надзвичайно чутливий до дії полум'я, іскор та тертя. Тому дуже небезпечний при використанні.

Швидкість вигорання димного пороху досягає 400 м/с.

Характеристики основних типів пороху